Відповідно до Закону України «Про пробацію» є три види пробації: досудова, наглядова та пенітенціарна. Саме пенітенціарна пробація виконує таке завдання як здійснення заходів з підготовки осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення.

Пенітенціарна пробація – це допомога особі, яка готується до звільнення з місць позбавлення волі у трудовому та побутовому влаштуванні за обраним нею місцем проживання, влаштування до закладів охорони здоров"я та сприяння в адаптації до життя у суспільстві.

Уповноважені органи з питань пробації сприяють засудженим, які готуються до звільнення у визначенні намірів щодо місця проживання після звільнення, сприяють в працевлаштуванні працездатним особам, залучають до роботи з влаштування до спеціалізованих установ для звільнених осіб, інших установ (закладів) соціальної підтримки (догляду), закладів для бездомних осіб, закладів соціального обслуговування, сприяють в наданні соціальних послуг. Тобто створюється більш ефективна система соціальної підтримки звільнених осіб.   

Момент звільнення засудженого має досить важливе значення для нього, оскільки він стикається з рядом проблем, які самотужки вирішити не просто. Саме тому, на допомогу приходить служба пенітенціарної пробації, яка своїм прямим обов’язком допомагає особі, яка звільняється від відбування покарання у виді обмеження волі чи позбавлення волі на певний строк. Така допомога полягає у належному «поверненні» такої особи до соціуму після тривалої чи короткострокової ізоляції від суспільства.

Активними помічниками в процесі адаптації звільнених осіб виступають установи виконання покарань, орган пробації, територіальні органи з питань соціального захисту населення, органи поліції, заклади охорони здоров’я. За потреби та можливості до цієї роботи можуть залучатися релігійні та громадські організації.

Отже, пенітенціарна пробація – це участь в підготовці осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення з метою трудового і побутового влаштування таких осіб після звільнення за обраним ними місцем проживання.

Таким, чином можна констатувати, що роль пенітенціарної пробації є неоціненною для системи виконання покарань. Заявивши про себе як служба, яка перебуває на стадії становлення,  виконує ряд надзвичайно важливих пенітенціарних функцій.

Перевагою даної  служби є не лише гуманність, а й соціально-економічна доцільність. Так, за рахунок залишення правопорушника у суспільстві збільшуються шанси його успішного виправлення, збереження корисних соціальних зв’язків ( створення сім’ї), роботи, уникнення негативного впливу кримінального середовища інших засуджених  у в’язницях. З економічної точки зору утримання пробації для держави дешевше, ніж витрати на утримання місць позбавлення волі.