Світлана Білобрицька: “Поважайте працю прибиральників…”

- Починати кожен має себе: не викидати сміття під ноги, через вікно, бути привітним та просто з повагою відноситися до оточуючих, - впевнена моя співрозмовниця, працівник з благоустрою КП “Інфраструктурного розвитку та благоустрою Марганецької міської територіальної громади” Світлана Миколаївна Білобрицька.
- Роботи нам вистачає завжди, але найважче буває восени, коли треба прибирати листя, та взимку, коли багато снігу. На плечі колективу підприємства покладена велика відповідальність: прибирати сміття, автобусні зупинки, наше місто, а також селища Очеретівка, Городище, Миколаївка, Зкам’янка, охайними та чистими. Бригада на чолі з Світланою Литвин складається з 15 людей прибиральників, слюсарів, косарів, диспетчерів, водіїв. Героїня моєї розповіді Світлана Білобрицька у професії з 2000 року і відзначає, що КП “Інфраструктурного розвитку та благоустрою Марганецької міської територіальної громади”, яке очолює Анатолій Вікторович Яковенко, - це не тільки професійні спеціалісти, це вже друга домівка, адже з такими людьми, які і в дощ, і в сніг, і в спеку виходять на вулицю і перемагають бруд, карантинні бур'яни і, підтримуючи охайне обличчя міста можливо подолати будь-яку проблему.
- Хотілося, щоб наші марганчани поважали працю прибиральників, - підсумовує розповідь працівник з благоустрою Світлана Білобрицька. Адже краса та охайність міста залежить від нас з вами.
Від тем робочих перейшли до справ родинних. Життя моє співрозмовниці складають її четверо дітей та четверо онуків. - Онуки - моя слабкість, - посміхається Світлана Миколаївна. - Для них найсмачніше готую: салат Олів'є, млинці, трубочки… Онуки - сенс мого життя. Гармонія в душі коли улюблена родина очікує ввечері вдома. А вранці йдеш на роботу, туди, де не зможуть без тебе впоратися. Адже все в нашому житті доповнює одне одного і складає сенс нашого існування.

Андрій Кравцов: “Є моменти, які необхідно розуміти…”

       Іноді наше життя дарує нам декілька варіантів вибору професії і це досить непогана річ. Адже будь-який досвід - це і перспектива майбутнього. Мій співрозмовник зовсім молода людина. Знайомтеся - Андрій Олександрович Кравцов - черговий слюсар- сантехник КП “Інфраструктурного розвитку та благоустрою Марганецької міської територіальної громади”. У трудовій книжці Андрія тільки один рік стажу. Адже трудова біографія його тільки-но розпочинається. Закінчив “Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту” за фахом помічник машиніста. Але поки що залізничні магістралі тільки-но очікують на цього хлопця. Доля зробила крутий поворот і Андрій сьогодні опановує працю сантехніка, косаря, двірника. Адже працює він у службі, яка слідкує за чистотою міста та прилеглих територій. - Ми повинні вміти практично все робити, - розповідає Андрій Кравцов. - Є моменти, які необхідно розуміти. На запитання, що було найважчим, коли прийшов до колективу, молодий фахівець відповів: “Перебудувати свій режим, графік життя, звикнути до нової професії. Вже рік праці за плечима і кожен день - новий наряд від досвідченого майстра підприємства Віктора Олексійовича Титова. Зараз відповідальна пора - покіс карантинних бур'янів, а завтра буде завтра. Мій співрозмовник дуже серйозно та виважено розповідав мені про свою роботу. І хто знає, можливо, саме цей його перший колектив, перша серйозна справа стануть у подальшому стартом у велике трудове життя, з якого збудується його біографія, у якій залізничним коліям, можливо, також буде присвячено особливе місце...