В. о. Голови ДПС Михайло Тітарчук бере справу ТОВ «СІНЕВО Україна» під особистий контроль

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/540842.html повідомила.

Посадових осіб ТОВ «СІНЕВО Україна» запросили взяти участь у розгляді заперечень до акту перевірки ще до заяви компанії про начебто необґрунтовані донарахування податкових зобов’язань. Про це повідомив в. о. Голови ДПС Михайло Тітарчук.

«Беру дану ситуацію під особистий контроль. Та наголошу, що ТОВ «СІНЕВО Україна» ще раніше запросили до діалогу з Державною податковою службою України. З урахуванням документів, які надало підприємство, ми розглянемо можливість проведення додаткової перевірки – задля винесення справедливого рішення», – зазначив Михайло Тітарчук.

Документальна планова виїзна перевірка проводилась з 30 серпня 2021 року. Акт за нею було складено 25 листопада 2021 року.

7 грудня ТОВ «СІНЕВО Україна» скористалось своїм законним правом та подало заперечення до такого акту перевірки. Заперечення в ДПС розглянуть до 20 грудня 2021 року і компанія за бажанням візьме участь у даному процесі.

В. о. Голови ДПС Михайло Тітарчук представив колективу ДПС призначених заступників Голови ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/540612.html повідомила.

Нещодавно під час селекторної наради з керівниками структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів в. о. Голови ДПС Михайло Тітарчук представив колективу ДПС своїх заступників.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2021 № 1652-р Владислав Бугасов тимчасово виконуватиме обовʼязки першого заступника Голови Державної податкової служби України.

Також розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 № 1634-р Тетяну Кірієнко призначено заступником Голови Державної податкової служби України.

«Впевнений, що завдяки професіоналізму та досвіду новопризначених керівників робота податкової служби буде посилена. Ми формуємо нову команду, здатну досягати високих результатів, впроваджувати нові ідеї та використовувати наявний потенціал податкової служби для успішного виконання завдань, визначених керівництвом держави для ДПС», – підкреслив в. о. Голови ДПС Михайло Тітарчук.

Михайло Тітарчук: ПРРО полегшує роботу підприємців

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/538733.html повідомила.

Виконуючий обов’язки Голови Державної податкової служби України Михайло Тітарчук нагадав, які переваги для підприємців надає використання програмного реєстратора розрахункових операцій.

Відповідне відео, яке демонструє як ПРРО полегшує роботу підприємців, він опублікував на своїй сторінці в Facebook.

У відео також можна дізнатися, навіщо ПРРО покупцям.

Михайло Тітарчук нагадав, що ДПС вже розробила безкоштовне програмне рішення для користувачів ПРРО, яке перетворює будь-який гаджет з операційними системами Windows чи Android на касовий апарат.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбулось свято

Кожен з нас при наближенні новорічних свят чекає прийдешнього дива, відчуття того, що має відбутися щось гарне та несподіване, і тим паче, такого дива чекає кожна дитина.

Діти – це наша найбільша радість і батьківська втіха, надія і гордість, безумовна любов і безмежне щастя, це наше майбутнє!

Зимовий період – найулюбленіший час для більшості малечі! Саме взимку найбільше свят і омріяних подарунків – іграшок та солодощів! Святковий настрій і казкове передчуття витають у повітрі: мерехтять вогники і блискітки прикрашених домівок, чується хрускіт пухнастого снігу, повітря пахне морозцем, ялинкою та мандаринами! А починаються зимові свята з Дня Святого Миколая, який, згідно з повір’ям, у ніч на 19 грудня кладе під подушку подарунки слухняним дітям.

Напередодні Дня Святого Миколая, різдвяних та новорічних свят за ініціативою начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Чуб Ганни проведено дитячий конкурс «Новорічні прикраси».

Нещодавно, 16.12.2021, у ГУ ДПС відбулось підведення підсумків конкурсу, який проводився серед дітей працівників податкової служби області.

І юні творці перевершили всі очікування – такої кількості різноманітних прикрас ще не бачила ялинка! Тут і святкові кульки, і фігурки і ексклюзивний та креативний хенд-мейд у різному прояві!

«Попереду казкові та чарівні свята – День Святого Миколая, Новий Рік, Різдво Христове. Жоден із нас не може уявити їх без подарунків, сюрпризів та лісової красуні – ялинки. І сьогодні ця красуня уже з нами. Але наша ялинка – особлива. Вона прикрашена іграшками, які неможливо купити ні в одному магазині світу, бо вони – витвір вашої майстерності. Зроблені вами, любі дітки, іграшки – неповторні, оригінальні, чудові та казкові. Ви створили їх, ставши учасниками дитячого конкурсу «Новорічні прикраси». Цього разу конкурс проходив дуже активно. Ви у черговий раз здивували нас своїм талантом, багатогранністю, творчим натхненням, фантазією та працьовитістю», – зазначила Чуб Ганна.

Нелегко було визначитися з переможцями. За підсумками дитячого конкурсу визначено 15 найкращих новорічних прикрас.

У казковій атмосфері юні творці отримали яскраві враження та смачні подарунки, вони грали, співали, танцювали, пірнули у казковий дух святкової анімаційної вистави. Свято подарувало всім вирій позитивних емоцій! А попереду – ще стільки всього неймовірного!

Очільниця ГУ ДПС подякувала учасникам конкурсу за святкову атмосферу, яку вони створили, одягнувши ялинку у чарівні новорічні прикраси, привітала всіх з Днем Святого Миколая та прийдешніми новорічними святами і побажала творчого натхнення, успіхів та миру!

Дитинство – це початок дороги у великий і широкий світ з усіма його несподіванками і випробуваннями. Тож нехай ці найщасливіші роки безтурботного життя для кожної дитини будуть зігріті батьківською любов’ю! А відчуття щастя та радості будуть супроводжувати малечу протягом наступного року!

Протягом 2021 року Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини надано 276,6 тис. адміністративних послуг

При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) функціонують 35 центрів обслуговування платників (ЦОП) та мобільний ЦОП, де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

ЦОПами забезпечується надання 77 видів адміністративних послуг, 51 з яких надаються безкоштовно.

«Загалом, протягом січня – листопада 2021 року опрацьовано майже 279,8 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг. В електронному вигляді надійшло 87,7 тис. звернень, що на 38,1 тис. звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року», – повідомила начальник управління електронних сервісів ГУ ДПС у Дніпропетровській області Алла Свірська.

Протягом 2021 року платники отримали 276,6 тис. адміністративних послуг, з яких майже 79,9 тис. – в електронному вигляді, що на 34,3 тис. послуг більше аналогічного періоду 2020 року.

З переліком адміністративних послуг та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на субсайті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у розділі «Адміністративні послуги».

Фахівці ДПС перейняли досвід Словаччини в регулюванні застосування касових апаратів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/539847.html повідомила.

Фахівці центрального апарату та територіальних органів Державної податкової служби України, які працюють за напрямами електронних сервісів, податкового аудиту та управління ризиками, взяли участь у дводенному воркшопі «Міжнародна практика використання даних РРО для цілей податкового контролю».

Досвід Словаччини щодо регулювання застосування касових апаратів, впровадження електронних касових апаратів та використання даних РРО для цілей податкового контролю презентував міжнародний експерт з питань аудиту та застосування електронних касових апаратів Проекту EU4PFM Петер Міхалік.

«Тема фіскалізації для Словаччини є не новою, оскільки цей процес розпочався у нас ще в 1994 році і пройшов свою окрему еволюцію – від ЕКА до нинішньої сучасної системи e-kasa. Із задоволенням поділюся нашим досвідом у рамках процесу фіскалізації та впровадження системи e-kasa. Сподіваюся, ця інформація буде корисною для Державної податкової служби України», - наголосив Петер Міхалік.

Також міжнародний експерт з ІТ-питань Проекту EU4PFM Віктор Вартік ознайомив податківців з досвідом Словаччини щодо ІТ-архітектури функціонування програмних РРО.

Йшлося про процедури фіскалізації операцій, впровадження онлайнових касових апаратів, розшифрування найменувань товарів у чеку та опис процедури, підхід до управління ризиками та cпівпрацю державних органів.

Окрім того, фахівці ДПС мали змогу поставити міжнародним експертам питання, що виникли у ході тренінгу, зокрема, щодо використання ПРРО, та отримали на них ґрунтовні відповіді.

Порядок реєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій

Заступник начальник Нікопольської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській Ганна Гроздовська-Боличева повідомляє.

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі - ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316603), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, встановленим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Центрами обслуговування платників Нікопольського регіону з початку 2021 року надано 18725 адміністративних послуг

Як повідомила старший державний інспектор Нікопольського відділу електронних сервісів управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Щербина, за січень – листопад 2021 року до Центрів обслуговування платників Нікопольського регіону звернулось 18826 платників. Надано 18725 адміністративних послуг.

Найчастіше громадяни відвідують ЦОП для отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (10685) та отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми та джерела виплачених доходів та утриманих податків (3124). Також зареєстровано 1139 платників єдиного податку, надано 1713 витягів з реєстру платників єдиного податку, зареєстровано 324 реєстраторів розрахункових операцій. Центр обслуговування платників працює за принципом оперативного та якісного обслуговування бізнесу та громадян. Тут видаються довідки, приймається звітність від суб’єктів господарювання, забезпечується швидкий доступ до інформації.

Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб – підприємців

Заступник начальник Нікопольської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській Ганна Гроздовська-Боличева нагадує, що базою нарахування єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ) для фізичних осіб - підприємців (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), що підлягає оподаткуванню ПДФО. Для підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп базою нарахування ЄСВ є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць і встановлена у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій). Ця норма регулюється статтею 8 Закону України № 1774-VІІІ від 6 грудня 2016 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

ФОП на загальній системі та платники єдиного податку, звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують соціальну допомогу чи пенсію.

Ганна Гроздовська-Боличева нагадує, що ФОП на єдиному податку, на загальній системі та особи, які провадять незалежну професійну діяльність сплачують ЄСВ до 19 числа місяця, що йде за звітним кварталом.

Звітність по ЄСВ за найманих працівників, до контролюючого органу, подається поквартально, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.

Нараховані за себе суми ЄСВ фізичні особи - підприємці 1-ї та 2-ї групи відображають в складі «Декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця» за 2021 рік в Додатку 1 (Розрахунок ЄСВ).

Строк подання – до 1 березня 2022 року.

Нараховані за себе суми ЄСВ фізичні особи - підприємці 3-ої групи за ввесь рік відображають у складі «Декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця» за 2021 рік в Додатку 1 (Розрахунок ЄСВ).

Період створення звіту з Додатком 1 – IV квартал 2021 р., строк подання – до 9 лютого 2022 року.

Платниками ЄВ, які не мають найманих працівників у звітному кварталі, додаток 1 до Розрахунку не подають

Якщо платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у звітному кварталі не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за відповідний квартал до контролюючих органів ними не подається.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 грудня 2020 року № 773) (далі – Порядок).

Згідно з абзацом другим п. 1 розд. ІV Порядку якщо платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у звітному кварталі не використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, – додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Розрахунку за відповідний квартал не подається.

Право на податкову знижку

Головний державний інспектор Нікопольського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Комлик інформує, в яких випадках можливо скористатися податковою знижкою.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 Податкового кодексу України (далі ПКУ).

Відповідно до п.п.166.4.2 ст.166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата. Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з відносинами трудового найму. Отже, фізична особа – підприємець, яка є найманою особою, може скористатися правом на податкову знижку, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати. Щодо доходів від підприємницької діяльності право на податкову знижку не застосовується. Як повідомила Марина Комлик, за результатами проведеної роботи станом на 01.12.2021 року громадянами, які отримали доходи у 2020 році надано 3775 декларації про майновий стан та доходи, з них - 1024 громадян скористалися правом на податкову знижку. До повернення підлягає 2,6 млн гривень.

Платниками Нікопольського регіону задекларовано за 2020 рік доходів

на суму 235,8 млн гривень

Станом на 1 грудня 2021 року громадянами Нікопольського регіону та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 3775 декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2020 рік, що на 693 декларації більше, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 235,8 млн грн, що на 32 млн грн більше, ніж минулого року. Про це повідомила головний державний інспектор Нікопольського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Комлик.

Які відомості відображаються в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?

Заступник начальник Нікопольської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській Ганна Гроздовська-Боличева повідомляє, що в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація) відображається така інформація:

відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

відомості про об’єкти декларування;

самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – збір);

ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

В Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.

Використовуйте безкоштовні та безпечні рішення від податкової служби для створення звітів

Сьогодні платники мають можливість подати звітність до податкових органів, отримати всю необхідну інформацію, довідки, консультації без особистих візитів до контролюючого органу, використовуючи електронні сервіси ДПС.

У зв’язку з наближенням кампанії річного декларування 2021 та дотримання під час проведення карантинних обмежень, Нікопольська ДПІ нагадує суб’єктам господарювання про можливість подання річної звітності засобами телекомунікаційного зв’язку.

Фахівці Нікопольської ДПІ нададуть кваліфікаційні консультації та допоможуть створити та надіслати звітність в електронному вигляді.

Чекаємо Вас у центрі обслуговування платників Нікопольської ДПІ згідно графіку роботи понеділок – четвер з 8.00 до 17.00, п’ятниця з 8.00 до 16.45 за адресою проспект Трубників, буд, 27 з дотриманням карантинних обмежень.

За порушення у сфері обігу пального ДПС донараховано понад 90 млн грн штрафних санкцій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/540347.html повідомила.

Державна податкова служба України в межах наданих повноважень вживає заходи щодо виявлення фактів порушень у сфері обігу пального. Для цього, зокрема, здійснюється аналіз наявної інформації в Єдиному державному реєстрі суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, Єдиному реєстрі акцизних накладних та системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Так, під час аналізу виявлено непоодинокі факти навантаження-розвантаження чи зберігання платниками податків пального, отриманого від постачальників для власних потреб протягом календарного року в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (10000 кубічних метрів для суб’єктів господарювання – платників єдиного податку четвертої групи) без реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Це порушує вимоги п. п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.

Наразі територіальними органами проводяться фактичні перевірки таких місць навантаження-розвантаження чи зберігання пального.

Станом на 08.12.2021 року вже проведено 90 фактичних перевірок, за результатами яких до порушників застосовано штрафні санкції на суму понад 90 млн гривень.

ДПС нагадує платникам податків про необхідність самостійного контролю за обсягами отриманого пального для власних потреб, неухильного дотримання вимог щодо його обігу та ліцензування.

У листопаді 20,9 тис. осіб скористалися відкритими даними ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/539536.html повідомила.

У листопаді 2021 року 20,9 тис. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС. Вони здійснили перегляд (завантаження) наборів даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/datasets.php.

За вказаний період найбільше здійснено переглядів по 5 наборах даних:

Реєстр платників податку на додану вартість – 5,7 тис. переглядів (27,1 %);

Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість – 4,3 тис. переглядів (20,5 %);

Реєстр платників єдиного податку – 2,7 тис. переглядів (12,6 %);

Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового – 1,3 тис. переглядів (6,1 %);

Інформація про платників, які мають борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 1,1 тис. переглядів (5,2 %).

З регіонів України найбільший перегляд наборів даних здійснювався користувачами з м. Києва, Харківської, Дніпропетровської та Львівської областей.

Серед зарубіжних країн, з яких найбільше здійснювався користувачами перегляд наборів даних, - Королівство Нідерланди та Федеративна Республіка Німеччина.

Довідково: ДПС здійснює оприлюднення та оновлення наборів даних у формі відкритих даних відповідно до вимог статті 10¹ Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами та доповненнями.

Відкриті дані ДПС також оприлюднені та оновлюються на Порталі відкритих даних https://data.gov.ua/organization/tax.

Виявляються порушення реалізації підакцизних товарів під час кожної другої перевірки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/539530.html повідомила.

Протягом поточного року в ході проведення фактичних перевірок встановлено понад 11 тис. випадків (або у кожній другій перевірці) реалізації підакцизних товарів (алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального) без відображення в чеку коду УКТ ЗЕД.

Відповідно до норм діючого законодавства код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом та єдиним уніфікованим ідентифікатором товарів, що відображаються у розрахункових документах, які створюються РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу товарів (у т. ч. алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального).

Невідображення суб’єктами господарювання в чеках РРО коду УКТ ЗЕД призводить не лише до застосування фінансової санкції до такого суб’єкта у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (або 300 х 17= 5100,0 грн), яка передбачена пунктом 7 статті 17 Закону № 265, але й суттєво впливає на зарахування акцизного податку до загального фонду відповідних бюджетів.

Водночас відсутність у чеках РРО коду УКТ ЗЕД при роздрібній торгівлі пальним суттєво впливає на зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування (територіальних громад). За рахунок цих бюджетів щороку покривається незабезпеченість освітньої субвенції для виплати заробітної плати педагогічному персоналу загальноосвітніх шкіл, утримання закладів охорони здоров’я (у т. ч. у віддалених населених пунктах сільської місцевості), а також фінансування інших повноважень, які делеговані органам місцевого самоврядування.

Враховуючи викладене, Державна податкова служба України вкотре наголошує на необхідності дотримання суб’єктами господарювання вимог Закону №265, зокрема, в частині проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Нагадуємо, що Державна податкова служба України постійно аналізує наявну в інформаційних базах ДПС інформацію про господарську діяльність суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з роздрібною реалізацією підакцизних товарів.

Наразі єдиним в Україні джерелом інформації про проведені розрахункові операції усіма суб’єктами господарювання (у розрізі видів діяльності, податків і товарів) є система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО). Вона має широке практичне застосування у повсякденній роботі ДПС, діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та суб’єктів господарювання.

При проведенні аналізу особлива увага приділяється суб’єктам господарювання, які:

мають виторги, що не перевищують мінімальні витрати на утримання господарських об’єктів;

здійснюють реалізацію підакцизної продукції (алкогольні напої) за цінами нижчими встановлених мінімальних роздрібних цін;

мають розбіжності між даними РРО/ПРРО та іншими даними звітності тощо.

До загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів у сумі майже 75,6 млрд гривень

За січень-листопад 2021 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів у сумі майже 75,6 млрд грн. Індикативний показник виконано на 105,4 відс., додатково надійшло майже 3,9 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 16,1 відс., або на 10,5 млрд гривень.

У листопаді 2021 року до загального фонду державного бюджету надійшло майже 7,4 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів. Виконання індикативного показника склало 104,7 відс., додаткові надходження – 327,5 млн гривень. Порівняно з листопадом минулого року надходження збільшилися на 24,9 відс., або майже на 1,5 млрд гривень.

До спеціального фонду Державного бюджету України у січні-листопаді 2021 року надійшло 13,1 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), що становить 144,7 відс. від доведеного індикативного показника, до бюджету додатково надійшло 4,1 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 20,4 відс., або на 2,2 млрд гривень.

До спеціального фонду Державного бюджету України у листопаді 2021 року надійшло майже 1,3 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції). Це становить 135,3 відс. від доведеного індикативного показника, до бюджету додатково надійшло 331,2 млн гривень. Порівняно з листопадом минулого року надходження зросли на 3,8 відс., або на 46,4 млн гривень.

За січень - листопад 2021 року ДПС опрацьовано 2278 запитів на отримання публічної інформації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/538957.html повідомила.

У січні – листопаді 2021 року Державною податковою службою України опрацьовано 2278 запитів на отримання публічної інформації.

Із загальної кількості 287 запитів надійшло поштою, 1932 – електронною поштою, 59 – в іншій формі (телефон, скринька ДПС).

Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 1301 запит. Від юридичних осіб з початку року надійшло 856 запитів на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 22, від представників засобів масової інформації – 99.

За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 1469, відмовлено з причин невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року №2939-IV «Про доступ до публічної інформації» – 456, надіслано за належністю – 353.

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

До держбюджету платники Дніпропетровщини протягом 2021 року направили акцизного податку з ввезених товарів на 48,4 відс. більше ніж минулого року

Платниками Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету протягом січня – листопада 2021 року спрямовано понад 32,4 млн грн акцизного податку з ввезених на митну територію України товарів. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження збільшились майже на 10,6 млн грн або на 48,4 відсотків.

Інформуємо, що ставка акцизного податку для операцій із ввезення на митну територію України з метою вільного обігу транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним або кількома), становить:

► для спеціально призначених для пересування снігом, спеціальних автомобілей для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічних транспортних засобів (товарна підкатегорія 8703 10 18 00 УКТ ЗЕД) – 100 євро за 1 шт.;

► для всіх інших (товарна підкатегорія 8703 90 10 10 УКТ ЗЕД) – 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.

Поряд з цим, оподаткування акцизним податком гібридних (HEV) та плагін-гібридних (PHEV) транспортних засобів, тобто тих які оснащені електричними двигунами разом з двигунами інших видів, здійснюється на загальних підставах.

Протягом 2021 року надходження з рентної плати до місцевих бюджетів від платників Дніпропетровської області збільшились більше ніж у 2 рази

Платниками Дніпропетровської області до місцевих бюджетів з початку 2021 року спрямовано більш ніж 1,8 млрд грн рентної плати. У порівнянні з січнем – листопадом 2020 року сума збільшилась майже на 909,1 млн грн або на 101,8 відсотків.

Звертаємо увагу, що платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Кількість платників податків Дніпропетровського регіону зросла на 8,4 тис. осіб

Станом на 1 грудня 2021 року на обліку в органах податкової служби регіону перебувало майже 262,4 тис. платників податків. Це на 8,4 тис. платників більше, ніж на цю ж дату 2020 року. Із загальної кількості суб’єктів господарювання, 113,8 тис. – юридичні особи та 148,6 – фізичні особи – підприємці.

У листопаді 2021 року на податковий облік взято 390 юридичних осіб та 1 952 фізичних осіб – підприємців.

У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків станом на 01.12.2021 обліковано понад майже 50,0 тис. фізичних осіб, зокрема, 1 961 – іноземців.

Що стосується платників податків на додану вартість, то станом на 1 грудня поточного року у відповідному реєстрі перебувало 21,4 тис. юридичних осіб та 1,8 тис. фізичних осіб – підприємців.

З початку 2021 року підрозділом податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 3 743 перевірки

З початку 2021 року управлінням податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 3 743 перевірки, результати яких узгоджено з платниками. За результатами перевірок до бюджету сплачено 191,8 млн грн донарахованих сум.

Нагадуємо, що з Планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України.

Декларація з рентної плати у новій редакції

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 08.11.2021 № 583 (далі – Наказ № 583) викладено у новій редакції Декларацію з рентної плати (далі – Декларація).

Декларацію доповнено новим додатком (розрахунком) 2-2 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини під час виконання угоди про розподіл продукції». Вартісні показники розрахунку зазначаються у гривнях з копійками.

Крім введення нового додатку, відповідні зміни внесено і до деяких рядків (4.1, 4.1.1-4.1.3, 5) самої Декларації.

Доповнення Декларації новим додатком забезпечить умови виконання норм ст. 338 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо декларування податкових зобов’язань з рентної плати інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, податковим (звітним) періодом для якої визначено календарний квартал, та відображення показників такого розрахунку у Декларації.

Наказ № 583 набрав чинності 14.12.2021. Офіційно опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 14.12.2021 № 95.

В яких випадках проводиться річний перерахунок ПДФО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує роботодавцям про обов'язок проводити за місцем застосування податкової соціальної пільги (далі - ПСП) перерахунок суми доходів, нарахованих у вигляді зарплати, а також суми наданої ПСП, в таких випадках (169.4.2 ПКУ):

- за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування зарплати за останній місяць звітного року;

- при розрахунку за останній місяць застосування ПСП у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп. 169.2.3 Кодексу (обмеження щодо застосування ПСП);

- під час остаточного розрахунку з платником ПДФО, який звільняється.

Результати такого річного перерахунку не забувайте відобразити у додатку 4ДФ до податкового розрахунку.

Коли за результатами перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то суму такої недоплати стягує роботодавець за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (пп. 169.4.4 Кодексу).

Якщо внаслідок перерахунку виникає переплата ПДФО, тоді на її суму зменшують суму нарахованого податкового зобов'язання платника податку у відповідному місяці.

Умови, у разі дотримання яких у громадян виникає право на податкову знижку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що податкова знижка - це сума витрат платника податку на оплату товарів, послуг резидента протягом звітного року, на яку зменшується загальний річний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати. Податковим кодексом визначено перелік умов, у разі дотримання яких у громадян виникає право на податкову знижку. Зокрема:

– отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році;

– витрати мають бути фактично здійснені та підтверджені документально (платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо). Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання);

– податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має про це відмітку у паспорті;

– скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.

УВАГА! Для отримання податкової знижки за 2020 рік необхідно подати до податкового органу за місцем реєстрації податкову декларацію про майновий стан і доходи не пізніше 31 грудня 2021 року.

Про ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що роздрібна торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. При цьому податковий орган, не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання ліцензії, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів. До Єдиного реєстру ліцензіатів вносяться, зокрема, найменування та код згідно з ЄДРПОУ (для фізичних осіб - підприємців – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків); адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним; дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним. Інформація, що міститься в Єдиному реєстрі ліцензіатів, є відкритою (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних). Звертаємо увагу, що в законодавстві відсутня вимога щодо обов’язковості розміщення суб’єктом господарювання оригіналу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним в місці торгівлі.

Додатково інформуємо, що Порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545.

В яких випадках Z-звіт не друкується?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій. Звертаємо увагу, що розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. При цьому операції «службове внесення» та «службова видача» не є розрахунковими операціями в розумінні Закону №265. Враховуючи вищевикладене, якщо протягом дня розрахункові операції не проводились взагалі ( при цьому допускається здійснення через РРО та/або ПРРО операції «службове внесення» та «службова видача»), то друкування (створення) Z-звіту в кінці робочого дня не є обов’язковим.

Чи потребує підтвердження розміщення готівкових коштів на поточному рахунку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування. Звертаємо увагу, що декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Для забезпечення вказаної вимоги, декларант звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Дана операція здійснюється на підставі договору, який укладається в письмовій формі між банком і декларантом, та має передбачати особливості відкриття, функціонування та закриття спеціального рахунку ( з дотриманням вимог Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету». При цьому порядок надання виписки зі спеціального рахунку/довідки про відкриття спеціального рахунку та залишку коштів на ньому (у паперовій/електронній формі) обумовлюється договором, що укладається між банком і декларантом під час відкриття такого спеціального рахунку. Тож фізична особа, при поданні Декларації надає документ, який підтверджує таке розміщення у вигляді виписки зі спеціального рахунку або довідку про відкриття спеціального рахунку та залишку коштів на ньому (у паперовій/електронній формі).

Погашення податкового боргу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що Податковим кодексом України визначено джерела погашення податкового боргу. При цьому ст. 87 ПКУ встановлено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

- майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

- майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг, оренду, схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію);

- давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

- майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

- кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;

- майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;
- майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;

- кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Інформація користувачам ПРРО Каса

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що у разі використання програмного забезпечення ПРРО Каса з версією, нижчою, ніж 1.0.2.2619, необхідно оновити програмне забезпечення додатків ПРРО Каса для операційних систем Windows та Android.

Перед оновленням програмного забезпечення необхідно створити резервну копію. Механізм резервного копіювання описано в розділі «Резервне копіювання» документу «ПРРО Каса – Керівництво користувача».

Після встановлення оновленої версії програмного забезпечення слід перевірити збереження даних та за необхідності відновити резервну копію.

Про необхідність оновлення наступних версій програмного забезпечення ПРРО Каса користувача буде проінформовано під час авторизації. Посилання на сторінку завантаження буде розміщено у діалоговому вікні.

Випадки, коли додаються документи до одноразової декларації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує про випадки, коли декларант зобов’язаний додавати до декларації документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об'єктів декларування.

До одноразової (спеціальної) добровільної декларації громадянин зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі:

місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та у разі декларування прав грошової вимоги, визначених підпунктом «а» пункту 4 підрозділу 9⁴ розділу ХХ Податкового кодексу України.

У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Суттєві зміни в системі державного регулювання земельних відносин

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України листом від 13.12.2021 №27482/7/99-00-04-01-02-07 з метою забезпечення ефективного податкового адміністрування плати за землю надала інформацію щодо суттєвих змін в системі державного регулювання земельних відносин.

Так, Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, доповнено Додатком 59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок», який застосовує кодифікацію цільового використання земель відмінну від тих, що застосовувалися відповідно до наказу Держкомзему від 23 липня 2010 р. №548 (далі – Наказ №548). Тобто класифікатор видів цільового призначення земель, затверджений Наказом №548, припинив свою дію з 11.08.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року №483 затверджено форми типових рішень про встановлення строків та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Зокрема передбачено, що код виду діяльності цільового призначення земель зазначається згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом №548.

У формі податкової декларації з плати за землю, затвердженої наказом Мінфіну від 16.06.2015 №560 (у редакції наказу Мінфіну від 23.01.2017 №9), також передбачено застосування кодів виду цільового призначення земель відповідно до Наказу №548.

З метою реалізації рішень рад щодо встановлених ставок та пільг з плати за землю, а також уніфікованої системи декларування податкових зобов’язань, слід користуватися інформацією з Додатку 59, в якому наведено порівняльну таблицю з відповідністю кодів виду цільового призначення земельних ділянок до УКЦВЗ (Наказ №548).

«Мінімальний страховий внесок»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, відповідно до п. 5 частини 1 ст. 1 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями «мінімальний страховий внесок» - сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 р. № 1082-IX з 1 грудня 2021 року відбулося підвищення розміру мінімальної заробітної плати. ЇЇ розмір становить 6500 гривень.

Отже, мінімальний страховий внесок з 1 грудня становить 1430 грн (6500 х 22%).

Реєстрація суб’єктів господарювання як платників акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:

- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;

- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб - підприємців.

Активи, які не можуть бути об’єктами декларування зі збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відповідно до п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами декларування не можуть бути:

а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

порушеннями у сфері валютного законодавства;

порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями;

б) активи фізичної особи, які належать фізичній особі – резиденту, у тому числі самозайнятій особі, а також фізичним особам, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – Декларант), стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ);

в) активи фізичної особи або юридичної особи, які належать Декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 209, 258 прим. 5 і 306, частинами першою і другою ст. 368 прим. 3, частинами першою і другою ст. 368 прим. 4, ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями;

г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;

ґ) активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.

Робота РРО в режимі офлайн

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) звертає увагу, що відповідно до п. 3 розділу V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок №317) програмне рішення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль, зокрема, щодо:

відновлення зв’язку ПРРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн;
дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. 2 розділу V Порядку №317).

Отже, в ПРРО час перебування в режимі офлайн рахується відповідно від моменту переходу в режим офлайн (перехід в режим офлайн відбувається при формуванні Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою №4-ПРРО (додаток 4 до Порядку №317 (ідентифікатор J/F1316901)), далі – Повідомлення за ф. №4-ПРРО)) до виходу з режиму офлайн (передача чеків/звітів сформованих в режимі офлайн на фіскальний сервер ДПС).

Роботу в режимі офлайн суб’єкт господарювання може контролювати шляхом сумування періодів часу, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн: від дати та часу, що зазначаються у Повідомленні за ф. №4-ПРРО з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у Повідомленні за ф. №4-ПРРО «завершення режиму офлайн».

В програмному рішенні «ПРРО Каса» налаштовано відображення часу проведеного в режимі офлайн.

Дії платника у разі виявлення несправностей ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що при виявленні несправностей реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або пошкодження засобів контролю необхідно письмово або засобами телекомунікацій повідомити центр сервісного обслуговування протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження.

Одночасно, до контролюючого органу, у якому зареєстрований суб’єкт господарювання як платник податків, направляється інформація протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкоджень.

Якщо пошкодження виявлене у програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО), то платник засобами телекомунікацій має подати до контролюючого органу відповідне повідомлення за встановленою формою.

Повідомлення також надсилається виробнику ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності).

У разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, направити до контролюючого органу і виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО.

Правом на податкову знижку можна скористатись до 31 грудня

Застосування податкової знижки регулюються ст. 166 Податкового кодексу України. Згідно з нормами даної статті: податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.

Таким чином сума оподатковуваного доходу фізичної особи може бути зменшена на суму податкової знижки, що призведе до зниження суми податку на доходи фізичних осіб. При цьому підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються у річній податковій декларації.

Нагадаємо, що декларація подається по 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Звертаємо увагу, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Які доходи вважаються доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори при одноразовому декларуванні?

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ.

При цьому виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк, яка здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.

Враховуючи викладене, доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно даних контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена.

Такими доходами можуть бути, але не виключно, заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», іноземні доходи, доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, незадекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав тощо.

Оподаткування ПДФО доходу від надання в оренду рухомого майна фізичної особи ЮО або ФОП

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцію є наявність цивільно-правового договору, який являє собою домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Нормами гл. 58 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму/оренди наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За найм/оренду майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договори оренди нерухомого та рухомого майна відносяться до договорів цивільно-правового характеру.

Відповідно до Довідника ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями, суми орендних платежів, які отримуються фізичною особою, відображаються податковим агентом у Розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок) за ознакою доходу «127», як виплата інших доходів.
Юридична особа/ФОП - орендар при виплаті доходу фізичній особі - орендодавцю зобов’язана нарахувати, утримати та сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною у п.167.1 ст.167 ПКУ -18% та відобразити дану виплату у Розрахунку за ознакою доходу «127».

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума соціальної допомоги по вагітності та пологах?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що згідно з п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено п.п. 164.2.1 – 164.2.18 п.164.2 ст.164 ПКУ.

Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Враховуючи зазначене, оскільки сума соціальної допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, така сума не підлягає оподаткуванню військовим збором.

Як виправити помилки у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа для зарахування коштів на єдиний рахунок

Відповідно до п. 35 ¹.8 статті 35 ¹ Податкового кодексу України платник податків має право через електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені, наявних на дату формування Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків, які повинні враховуватися при формуванні такого Реєстру.

З метою забезпечення своєчасного і в повному обсязі перерахування сум податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки направляємо покроковий опис процесу визначення платниками в ITC «Електронний кабінет» напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки):

Покроковий опис процесу визначення платниками
в ITC «Електронний кабінет» напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)

Увійти до приватної частини електронного кабінету за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua.Увійти у вкладку «Єдиний рахунок»/«Визначення напряму використання коштів». На екран надається перелік розрахункових документів на сплату коштів на єдиний рахунок, за якими наявні залишки на єдиному рахунку.
Здійснити вибір напряму спрямування коштів на бюджетні/небюджетні рахунки (за даними ІТС «Податковий блок») у документі «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою J/F1307402.
Підписати документ «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою J/F1307402 та відправити до ДПС.
Отримати квитанцію № 2 до документу «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою J/F1307402 з результатом обробки про його успішне прийняття ДПС.

Як реєструється податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної в ЄРПН у святковий чи вихідний день?

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755–VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями передбачено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Отже, якщо граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Чи можуть скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням фізичні особи, які у період з 2005 року до 2010 року були депутатами сільських, районних та обласних рад?

Фізичні особи, які були депутатами місцевих рад у 2005 – 2010 роках та при цьому не займали посад в органах місцевого самоврядування, не одержували заробітну плату за рахунок державних коштів або за рахунок місцевого бюджету, а також не подавали або не мали подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції, можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням.

Ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) до бази для нарахування Збору встановлюються у таких розмірах:

- ставка 5 відс.:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні;

щодо права грошової вимоги до резидентів України;

щодо інших об’єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою 9 відсотків.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

- ставка 9 відс.:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах;

щодо прав грошової вимоги до нерезидентів України;

щодо інших об’єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою 2.5 відсотків.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11.5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Тимчасово з 01.09.2021 по 01.03.2022 ставка Збору застосовується у розмірі 7 відсотків.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

- ставка 2.5 відс.:

щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01.09.2021 до 31.08.2022 до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Чи може бути зменшена ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Так, ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути зменшена з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, за умови, що активи одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до Податкового кодексу України, «переводяться» у грошові кошти із наступним придбанням зазначених державних облігацій у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно.

Що означають терміни РРО та електронний контрольно-касовий апарат?

Відповідно до абзацу п’ятого ст. 2 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Електронний контрольно-касовий апарат – РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів. У Законі № 265 до електронних контрольно-касових апаратів відносяться також торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники – жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг) (абзац сьомий ст. 2 Закону № 265).

Чи зобов’язані музеї при продажу квитків застосовувати РРО та/або ПРРО?

У разі віднесення музеїв до категорії культурно-спортивних і видовищних закладів, то суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж квитків на відвідування таких музеїв, мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки.

При цьому такі суб`єкти господарювання не звільняються від видачі інших розрахункових документів та ведення їх обліку у порядку, встановленому відповідними відомчими нормативними документами.

Чи потрібно подавати заяви за формою № 5ДР або за формою № 5ДРП з оновленою інформацією щодо місця проживання фізичної особи, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо?

У разі внесення до документа, що посвідчує особу, відомостей про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), а також у разі отримання витягу із реєстру територіальної громади, платник податків повинен подати до контролюючого органу за місцем проживання (громадяни України, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання – до будь-якого контролюючого органу) Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР або Заяву про внесення змін за формою № 5ДРП.

Чи має право декларант після закінчення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування подати уточнюючу декларацію?

Уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) після закінчення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування подається за умови подання декларантом звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення. Інших підстав для подання уточнюючої Декларації після закінчення періоду декларування Податковим кодексом України не передбачено.

Чи є базою нарахування ЄСВ сума заробітної плати за першу половину місяця (аванс)?

ЄСВ нараховується громадянам, що працюють на умовах трудового договору (контракту), на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» (п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», далі – Закон № 2464).

Роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄСВ, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі) (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Враховуючи вищевикладене, сума заробітної плати за першу половину місяця (аванс) є базою нарахування ЄСВ.

Щодо проведення перевірок на ринку електронної техніки

Державна податкова служба України вважає за необхідне прокоментувати інформацію, яка з’явилася в мережі Інтернет, щодо продажу на території України технічно складних побутових товарів без застосування реєстраторів розрахункових операцій та без видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми, а також відсутності дієвих заходів з боку ДПС щодо припинення таких порушень.

Відповідно до п. 52² підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, у тому числі на проведення фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю технічно складними побутовими товарами, до яких відносяться, зокрема, мобільні телефони, планшети та інші електронні гаджети.

Водночас деякі несумлінні платники податків, користуючись введеним мораторієм на перевірки органів ДПС, умисно та систематично ухиляються від виконання обов’язку щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу таких товарів.

Наразі ДПС акумулює інформацію щодо порушень порядку проведення розрахунків, зокрема, на ринку електронної техніки. Після закінчення встановлених обмежень будуть організовані відповідні контрольно-перевірочні заходи, а порушники притягнуті до відповідальності.

Інформація для платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

У додатку 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин» до податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерство фінансів України від 17.08.2015 № 719, зареєстрованому Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (далі - Додаток), фіксується значна кількість допущених платниками помилок декларування елементів оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - Рентна плата).

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IV «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (Далі - Закон) до пункту 252.22 статті 252 Кодексу внесені зміни, де при обчисленні податкового зобов’язання з Рентної плати застосовується коефіцієнт 0,95 замість 0,7 у разі дотримання надрокористувачем умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими у визначеному законодавством порядку кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування на підставі виконання надрокористувачем, не раніше ніж за 5 років до дати обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин.

Незважаючи на чітке визначення в Додатку назви дозволу в рядку 6.1 «спеціальний дозвіл на користування надрами» та рядку 6.2 «дозвіл на спеціальне водокористування» значною кількістю суб’єктів господарювання допущено помилку при відображенні номеру та дати отриманих дозволів, у зв’язку з чим відбувається невірна ідентифікація нарахованих сум за кожним спеціальним дозволом на користування надрами, виданих Державною службою геології та надр України та кожним спеціальним дозволом на водокористування, виданих Державним агентством водних ресурсів України в презентаційному порталі «Надрокористуванні» в рамках роботи Головного ситуаційного центру України, який впроваджено Радою національної безпеки і оборони України.

До ставок Рентної плати застосовуються коефіцієнти за видами видобутих корисних копалин, зазначені у п. 252.20 ст. 252 Кодексу.

Визначення об’єкту оподаткування, розрахункової та/або фактичної вартості товарної продукції є необхідними елементами при обчисленні податкового зобов’язання з Рентної плати, однак деякими платниками не зазначено даного показника, що унеможливлює перевірку достовірності задекларованих грошових зобов’язань і потребує подання уточнюючих декларацій.

Чи необхідно СГ, що здійснює розрахунки через РРО та/або ПРРО, відображати в касовому чеку суму сплаченого туристичного збору?

При здійсненні розрахунку за надання туристичної послуги суб’єкту господарювання слід проводити розрахунок на повну суму вартості послуги, до якої входить і туристичний збір.

У Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій наявні моделі реєстраторів розрахункових операцій, що дають змогу за необхідності враховувати товар (послуги) за декількома податковими ставками, в тому числі з туристичного збору.

Які платники єдиного податку можуть бути платниками ПДВ?

Платниками податку на додану вартість можуть бути фізичні та юридичні особи платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку четвертої групи.

Які терміни подання заяви за формою № 1-ПДВ при добровільній реєстрації платником ПДВ?

У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.

У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (п. 183.4 ст. 183 ПКУ).

Згідно з п. 183.5 ст. 183 ПКУ особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних.

Реєстрація осіб, зазначених в абзаці другому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.

У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

Які терміни реєстрації та правила визначення дати реєстрації платником ПДВ?

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку з дати, визначеної п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України.

Чи може особа добровільно зареєструватися як платник ПДВ?

Згідно з п. 182.1 ст. 182 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої ст. 181 ПКУ суми (1000000 гривень), вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО у ФО у разі придбання рухомого та/або нерухомого майна у ЮО?

Враховуючи те, що продаж рухомого та/або нерухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі, тобто фізична особа фактично несе витрати на придбання майна, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає.

Однак, якщо при продажу рухомого та/або нерухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки, який оподатковується на загальних підставах.

При цьому сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь фізичної особи житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті не оподатковується.

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО поворотна фінансова допомога, яка отримана ФО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє. Якщо боржником не виконується зобов’язання у строк, визначений договором, тобто не повертається поворотна фінансова допомога, то сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу платника податку у разі її анулювання (прощення) кредитором до закінчення строку позовної давності на підставі п.п. «д» п.п. 164.2.17 або п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України у випадку спливу строку позовної давності.

Водночас, кожен конкретний випадок виникнення податкових відносин потребує детального аналізу документів та матеріалів, які стосуються даної справи.

Яким чином оподатковуються ПДФО доходи, отримані ФО від іншої ФО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 18 відсотків.

Гарячі лінії

Новини міста

ДПС інформує