У суспільстві існує стереотип, що за злочин необхідно запроторювати у в’язницю. Але покарання колись закінчиться і правопорушник повернеться у суспільство після тривалого спілкування з такими самими злочинцями, без засобів існування, без розуміння та підтримки. Чи багато людей мають бажання з ним зустрітися?
Сьогодні в Україні, як і у багатьох країнах світу, існують покарання без позбавлення волі для правопорушників, які не несуть загрози життю і здоров’ю людей. Ці покарання виконує служба пробації, яка покликана не лише здійснювати нагляд та контроль за поведінкою таких правопорушників, а й повернути їх у повноправні члени нашого суспільства.
Створення інституту пробації стало можливим завдяки вивченню та впровадженню міжнародного досвіду іноземних держав, адже у світі пробація існує вже більше 200 років та довела ряд переваг, які отримує:
- Держава:
- зниження злочинності;
- зниження кількості ув'язнених осіб;
- позитивний економічний ефект: оскільки утримання правопорушника у місцях позбавлення волі набагато дорожче для держави, ніж перебування на пробації, крім цього залишаючись у суспільстві особа не втрачає роботу та сплачує внески у держбюджет;
- дотримання міжнародних стандартів.
- Суспільство:
- убезпечення громади від вчинення повторних злочинів;
- справедливе здійснення правосуддя: баланс між карою за вчинене правопорушення, інтересами членів суспільства та відшкодуванням завданої шкоди.
- Особа, яка вчинила правопорушення:
- можливість змінитись без перебування у місцях позбавлення волі (ізоляції від суспільства), підтримка на шляху до змін;
- збереження сімейних стосунків та зв'язків у громаді;
- збереження роботи та житла;
Нині модель пробації передбачає три види пробації: досудова (під час судового розгляду), наглядова (виконання покарання, альтернативного позбавленню волі) та пенітенціарна (у період підготовки до звільнення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк).
З засудженими проводиться соціально-виховна робота, яка базується на виявленні та подоланні проблемних аспектів, які зумовили вчинення правопорушень (приміром, відсутність освіти, роботи та законних джерел доходів, складна ситуація в родині, вплив оточення, різного роду залежності, спосіб мислення та інші психологічні особливості тощо).
Підсумовуючи, можна сказати, що виправлення правопорушників, які не становлять небезпеки життю і здоров’ю громадян в умовах вільного суспільства є більш ефективним ніж просто їх ізоляція, адже більш ніж у 95% випадках підоблікові успішно проходять пробацію та не вчиняють нових кримінальних правопорушень.
Заступник начальника Томаківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області майор внутрішньої служби Денис НІКІТАС